Понеділок, 16.09.2019, 02:45
| RSS

20146, с.Молодецьке, Маньківський район, Черкаська область, Email: molodsh@ukr.net тел. (04748)71540

Сайт Молодецької загальноосвітньої 
школи І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 311
Статистика сайту

Перша долікарська допомога при пораненнях

Рани – це пошкодження тканини, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкірних покровів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1 – 2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3 – 4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

Будь – яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:
- за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;
- ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;
- промити рану 3% - вим розчином перекису водню; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;
- обробити рани 2% - вим спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5% -вим спиртовим розчином йоду;
- заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала).

Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід зному накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибоку колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.

 

При будь-якому порушенні цілісності шкіри і глибоко розташованих тканин необхідно обробити шкіру навколо рани розчином йоду, спиртом тощо. Не рекомендується промивати рану водою або дезінфікуючим розчином. Після обробки рани необхідно накласти асептичну пов'язку. Пов'язка захищає рану від забруднення, інфікування, зменшує біль, а вигляд перев'язаної рани заспокоює хворого.

Обробка рани потребує додержання таких правил:
перед обробкою рани необхідно помити руки (якщо поряд немає води, їх слід протерти спиртом або бензином);

невеликі поранення, садна після обробки шкіри навколо них настойкою йоду або перекисом водню заклеюють лейкопластиром чи медичним клеєм БФ-6;

не можна видаляти із ран сторонні тіла або бруд, тому, що можна пошкодити судини і викликати кровотечу;

шкіру навколо рани протирають від країв до периферії шматочком марлі, бинта або вати, яка змочена спиртом, спиртовим розчином йоду чи бензином. (не можна заливати рану йодом!)

із бинта або індивідуального пакета зробити салфетку такого розміру, щоб вона закривала усю рану, накласти її на ранову поверхню, забинтувати або приклеїти смужками лейкопластиру;

якщо в рані видно внутрішні органи, мозок або сухожилля, потрібно акуратно накласти стерильну пов'язку, щоб у рану не потрапила інфекція, або краще накрити рану стерильним матеріалом.

При проникаючих пораненнях перша допомога спрямована на запобігання інфікування рани. Проникаючі поранення грудної клітки можуть супроводжуватись кровохарканням, проникненням повітря до підшкірної клітковини, яке виглядає як набряк, але викликає хруст при прощупуванні, накопиченням повітря у плевральній порожнині (пневмоторакс), накопиченням крові у плевральній порожнині (гемоторакс).

Пневмоторакс - це скупчення атмосферного повітря в плевральній порожнині, яке потрапляє через відкриту рану грудної клітки (відкритий пневмоторакс), або при ушкодженні легені чи бронха (закритий пневмоторакс). При його виникненні можливе балотування органів середостіння, що супроводжується розладом кровообігу і дихання. Перша допомога при проникаючих пораненнях грудної клітки має бути спрямована на ліквідацію пневмотораксу, попередження шоку, захист рани від інфікування. Необхідно надати потерпілому напівсидяче положення; накласти герметичну пов'язку, щоб зробити перепону для попадання повітря до плевральної порожнини. Для цього після обробки рани, її закривають смужками лейкопластиру, який накладається у вигляді черепиці. Можна використовувати обгортку від індивідуального перев'язочного пакету, клейонку, целофановий пакет, серветки, що оброблені вазеліном, які потім фіксуються бинтовою пов'язкою до грудної клітки.

Перша допомога при проникаючих пораненнях органів черевної порожнини. Частіше за все це вогнепальні і колото-різані рани. Для всіх поранень черевної порожнини характерним є різкий біль у животі, напруження м`язів черевної стінки (живіт, як "дошка") і симптоми внутрішньої кровотечі, шоку й колапсу. Значна кровотеча спостерігається при ушкодженнях паренхіматозних органів (печінка, селезінка, нирки та ін.). Розвиваються характерні симптоми кровотечі: наростає слабкість, настає загальна блідість, нудота, блювання, похолодіння кінцівок. Пульс частий і слабкий, артеріальний тиск падає. Поранення органів шлунково-кишкового тракту супроводжується виходженням у вільну черевну порожнину кишкового вмісту та інфікуванням її, внаслідок чого швидко розвивається запалення очеревини (перитоніт).

У всіх випадках проникаючих поранень черевної порожнини необхідно обробити рану і накласти асептичну пов'язку. Петлі кишечнику і сальник, які випали в рану, у черевну порожнину не вправляти. Якщо не має абсолютних симптомів проникаючого поранення у живіт, знеболюючих засобів не призначати. Прийом води і їжі категорично забороняється. Пораненого у живіт необхідно негайно госпіталізувати, транспортувати його у положенні лежачи на носилках. При проникаючих пораненнях черевної порожнини показана екстрена операція в перші години, поки не розвинулась інфекція і хворий не втратив багато крові.

 

Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах

 Кров в організмі людини циркулює по кровоносних судинах: артеріях, венах і капілярах.

Кровотеча — це вихід крові з кровоносних судин. Кровотеча — наслідок порушення цілісності судин внаслідок травмування (укол, розріз, удар, розтяг) тощо.

Інтенсивність кровотеч залежить від кількості ушкоджених судин, їх діаметра, характеру ушкоджень і виду ушкодженої судини (артерія, вена, капіляр). На її інтенсивність також впливають рівень артеріального тиску, вид кровотечі (зовнішньої чи внутрішньої), вік потерпілого і стан його здоров'я.

Втрата крові може спричинити гостру недостатність кровопостачання тканин і органів, мозку, легенів, серця, що призводить до смерті.

Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, промивати її водою чи ліками, присипати порошками.

Види зовнішніх кровотеч залежать від характеру ушкодження судин (капілярів, вен, артерій) і бувають: капілярна кровотеча, венозна кровотеча, артеріальна кровотеча, кровотечі з рота, з носа, з вух тощо.

Капілярна кровотеча виникає при поверхневих ранах, ушкодженні шкіри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню крові. На таку рану накладають тугу стерильну ватно-марлеву пов'язку і бинт. Виток бинта має іти знизу вгору від пальців до плечей.

Венозна кровотеча виникає від глибоких ран, кровотеча інтенсивніша, колір крові темно-червоний. Потрібно підняти вгору поранену кінцівку і після дезінфікування шкіри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов'язку.

Артеріальна кровотеча — пряма загроза життю людини, — виникає при глибоких рубаних або колотих ранах, кров ясно-червона, б'є струменем у ритмі пульсу (б'є фонтанчиком), що зумовлене великим тиском.

Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов'язкою, тоді артерію притискають до кістки, ближче до серця, за 10—15 хв. в рані повинен з'явитися згусток крові (внаслідок її згортання), котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гумову трубку, краватку, рушник) вище місця пошкодження, поближче до серця

Джгут тримають 1—2 год., звільняючи на 10—15 хв., притиснувши артерію, щоб не настало змертвіння тканин, і знов затягують його.

Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах.  При пораненні шийних вен, зокрема підключичних, може виникнути повітряна емболія — важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням повітря у венозне русло: необхідно притиснути підключичну вену до ключиці.

Кровотеча з носа Потерпілого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути комір. На перенісся, чоло і потилицю покласти зволожену водою хустку, можна вставити в ніс тампон з вати чи марлі, змочений 3% розчином перекису водню і затиснути ніс пальцями.

Кровотеча з рота. Потерпілого кладуть горизонтально і швидко викликають лікаря, також це роблять при кровотечі з вух, що є ознакою порушення внутрішньочерепного тиску при травмі черепа.

Внутрішні кровотечі (капіляротоксикоз) — дуже небезпечні; різко блідне обличчя, частішає пульс, настає загальна слабість, запаморочення, задуха, спрага, утворюються чорні крапки на стегнах та животі у формі висипки. Потерпілий має перебувати у напівсидячому стані (підкладають подушку під спину) із зігнутими в колінах ногами. Потерпілому сурово заборонено давати пити.

Правила накладання джгута: джгути бувають пневматичні або еластичні. Перед накладанням джгута кінцівку піднімають на 2 — 3 хв. для знекровлення. Джгут накладають тільки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку або поверх закоченого рукава одягу вище від рани, але якнайближче до неї, щоб при необхідності його можна було перемістити вище; джгут стискають до моменту зникнення пульсу, кінцівка синіє. Через 1 годину бажано на 10 — 15 хв звільнити руку від нього. Після накладання джгута кінцівку фіксують до тулуба з метою профілактики больового шоку і запобігання сповзання джгута. Час накладанню джгута вказують у записці, або в написі на тілі чи одязі.

Захист рани від забруднення

Рана — це механічне ушкодження цілісності судин, шкіри, слизових оболонок чи органа тіла, яке супроводжується болем і кровотечею. Кожна рана забруднена мікроорганізмами, що розмножуються на ушкоджених тканинах. Гнійні мікроби можуть із кров'ю потрапити в організм, викликати сепсис, запалення крові, що нерідко стає причиною смерті.

Забруднення ран землею може викликати правець (стовбняк), чи газову інфекцію. Тому необхідно обробляти шкіру довкола рани розчином йоду, спирту, бриліантового зеленого чи чистим спиртом. Ними рятівник обробляє і пальці своїх рук; заборонено з рани видаляти згустки крові, не можна до неї доторкатися; рану обробляє лише лікар.

За несприятливих умовах може виникнути гнильна анаеробна інфекція, правець тощо.

Щоб запобігти розвитку інфекційних ускладнень, насамперед здійснюють первинне закривання рани антисептичною пов'язкою, введенням антибіотиків в умовах медпункту. Маніпуляції з обмивання ран, їх країв, обробка настоянкою йоду називається туалетом ран. Хірургічна обробка рани, основна мета якої — не допустити інфекції, запобігання розвитку ранової інфекції. Хірургічна обробка — це обробка операційного поля, місцеве знеболювання, розтин, огляд ранового каналу, видалення нежиттєздатних тканин, остаточне зупинення кровотечі, дренування ран. Якщо потрібно на рану накладають шви.

Подяка за роботу над сайтом
Турченку Тарасу та Головатому Віталію
Copyright Karpenko © 2019
Мапа сайту